«Герої не вмирають...»
11 лютого минає 7 років з дня загибелі Мельника Миколи Васильовича, який потрапив під мінометний обстріл у районі Дебальцевого. Важке поранення у голову обірвало життя молодого воїна. Йому було і назавжди буде 33 роки.
Сьогодні працівники Публічної бібліотеки Ободівської стг вшанували пам’ять загиблого воїна «Герої не вмирають».
Матінко люба, не плач,
Бо то нині лиш тіло моє привезли в домовині
Я ж буду, матусю, завжди з тобою
Хоч я і не зміг повернутися з бою
Із пекла отого, мов птахи, увись,
Душі солдатські тоді понеслись
Горіло усе, і пекло, і боліло
Матусю не плач, то-лише моє тіло
Ворог кричав, і радів що нас вбито
Мамо, неправда! Ми будемо жити!
Будемо маками цвітнуть у полі,
Будемо птахами линуть на волі,
Будемо зорями падати з неба –
Тільки не плач, чуєш, мамо, не треба,
Бо дух не здолати і душу не вбити,
Ми будемо вічно, матусенько, жити!
