Вручено державну нагороду родині воїна-Героя Токаря Олександра Андрійовича
Вручення державних нагород посмертно - це важкий і водночас важливий момент, бо жодна відзнака не здатна повернути того, кого втратила сім’я, громада, держава. Але в цих нагородах — визнання внеску наших Захисників і шана за сміливість, вдячність за те, що пішли захищати країну, знаючи, що можуть не повернутися. Наші загиблі земляки не прагнули слави чи визнання, вони просто робили те, що відчували правильним: стояли за волю України, за свою сім’ю, за свободу кожного з нас.
Відповідно до Указу Президента України від 07 листопада 2025 року № 830/2025 «Про відзначення державними нагородами України», за мужність і героїзм, проявлені в боротьбі за територіальну цілісність України, солдата ТОКАРЯ Олександра Андрійовича нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
Сьогодні, 05 лютого в адміністративному приміщенні сільської ради начальник Гайсинської районної військової адміністрації Людмила ГОЛОВАШИЧ, сільський голова Костянтин РЕМЕНЮК, представник другого відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Василь ТЯСКО вручили нагороду родині воїна-Героя. На врученні були присутні дружина Людмила Федорівна, син Олександр, донька Марія. Нагороду отримав син Захисника.
Олександр Андрійович народився 9 вересня 1977 року в селі Ободівка Тростянецького району. Загальну середню освіту здобув в Ободівській загальноосвітній школі. Продовжив навчання в Ладижинському технікумі, де здобув професію механіка. У грудні 1997 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України. Працював у місцевому колгоспі, цукровому заводі. З 2019 р. почав працювати у МХП. Усе його життя було прикладом відповідальності, працьовитості та служіння громаді.
2005 року Олександр одружився з Людмилою Федорівною. У 2006 р. у них народилася донечка Марія, у 2010 р. – син Олександр.
З початком повномасштабної війни, 28 лютого 2022 року, він без вагань став на захист незалежності та територіальної цілісності України.
Молодший сержант, гранатометник 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону, вважався зниклим безвісти.
Вірний військовій присязі, проявляючи стійкість, відвагу та самопожертву, 04 березня 2024 року Олександр Токар загинув під час виконання завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини в районі н.п. Бердичі Покровського району Донецької області.
Жодні слова не зменшать душевний біль від втрати найріднішої людини. Ми щиро поділяємо горе родини загиблого захисника Олександра Андрійовича і висловлюємо найщиріші співчуття. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати найдорожчої людини.
З глибокою повагою та вдячністю ми завжди пам’ятатимемо нашого воїна-Героя ТОКАРЯ Олександра Андрійовича. Він назавжди залишиться в серцях мешканців Ободівської громади взірцем мужності, самовідданості, патріотизму.
Вічна шана і світла пам'ять Герою!
Слава Україні! Героям Слава!
