Річниця загибелі Героя Володимира Васильовича Гунька.
Сьогодні минає один рік як трагічно загинув наш земляк Герой - Володимир Васильович Гунько з с. Ободівка. 30 липня 2022 року під час ведення бойових дій в районі населеного пункту м. Бахмут Донецької області, загинув Герой – командир гранатометного взводу роти вогневої підтримки, старший лейтенант, Володимир Гунько.
Гунько Володимир Васильович народився 23.04.1989 року в с. Ободівка. В 1995 р. пішов до першого класу Ободівської середньої школи, яку закінчив у 2006 році. В цьому ж році вступив до Львівської міжрегіональної академії управління персоналом на факультет фінансів. В 2011 році закінчив її та отримав ступінь магістра фінансів. Також отримав звання молодшого лейтенанта після закінчення військової кафедри академії. Деякий час він працював у м. Львів. У 2013 р. переїхав до м. Київ, де працював менеджером в торгівельній фірмі.
У 2014 р. після анексії Криму, Донецької та Луганської областей росією, Володимир записався добровольцем у добровольчий батальйон «Донбас» та пішов воювати за незалежність України. Під час служби пройшов Іловайський котел, в якому потрапив до полону російських окупантів. У полоні пробув 4 місяці та був звільнений 28.12.2014 р. Після полону пройшовши місячну реабілітацію, знову був призваний до лав ЗСУ і був направлений воювати до м. Маріуполь.
В 2016 р. після закінчення контракту був звільнений із ЗСУ та повернувся в м. Київ на своє попереднє місце роботи. Володимир, працюючи в м. Київ постійно підтримував зв’язки зі своїми побратимами, які воювали, займався волонтерською діяльністю.
28 лютого 2022 року після початку російського вторгнення, Володимир знову добровольцем пішов до лав ЗСУ та воював у президентському полку в м. Київ. Після звільнення міст Києва, Ірпінь, Бучі та Київської області Володимир написав рапорт на перевід його на службу в м. Бахмут Донецької області, де точилися самі запеклі бої.
Гірко й боляче усвідомлювати, що кращі сини України йдуть у небесне військо. Такою високою і страшною є ціна нашої свободи. Дуже важко сприйняти те, що молоде життя обірвалося в розквіті сил. Скільки доброго і світлого могло б бути попереду, але він віддав найдорожче, обороняючи Батьківщину і всіх нас.
Наші Герої живі, поки ми пам’ятаємо про їх подвиг, вони живуть у наших серцях! Ми ніколи не пробачимо підступного і загарбницького нападу на нашу Україну, яка була і є добросусідською, яка усім зичила тільки добра, яка прагне самостійно господарювати на власній землі.
Висловлюємо щирі співчуття батькам, рідним і близьким Володимира, поділяємо скорботу втрати найріднішої людини. Знаємо, що ніщо і ніхто не в силі загоїти рани ваших сердець. Віримо, що спільно зможемо перебороти перешкоди і побудувати сильну, заможну Україну, таку, про яку мріяв кожний захисник.
Герої не вмирають! Вони живуть у наших серцях і молитвах. Світла вічна пам’ять Герою Володимиру Гуньку! Слава Україні! Героям Слава!
